Значення
-
АНТА, и, жін.
-
архіт. Прямокутний виступ стіни, що завершує її бічну частину або фланкує вхід у будівлю; часто виконує функцію пілястри.
-
етн. У давніх слов’ян — жіноче божество, уособлення землі та родючості; іноді вживається як власна назва.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ант, р. анта, д. антові, з. анта, о. антом, м. анті, к. анте