анта

АНТА, и, жін.

1. архіт. Прямокутний виступ стіни, що завершує її бічну частину або фланкує вхід у будівлю; часто виконує функцію пілястри.

2. етн. У давніх слов’ян — жіноче божество, уособлення землі та родючості; іноді вживається як власна назва.