постигнутися

1. (діал., рідк.) Статися, трапитися, відбутися (переважно про щось небажане або несподіване).

2. (діал., рідк.) Дістатися, випасти на чиюсь долю; зазнати чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |