постигнутися БукваП 1. (діал., рідк.) Статися, трапитися, відбутися (переважно про щось небажане або несподіване). 2. (діал., рідк.) Дістатися, випасти на чиюсь долю; зазнати чогось. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←постигтипостигнути→