1. Той, хто загинув у воді, утопився; утопленик.
2. Заст. Той, хто пережив потоп, повінь.
потопленик
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
!» Він кричить наперекір всьому, намацуючи грунт, як потопленик, — бо як він повірить у те страшне, то все впаде з грохотом, як у того Петровського, і він піде на дно. Обчухрана вершинка, вершинка його душі, мечеться в агонії… Вона тримається на волосинці, на тонюнькій волосинці від краху.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |