Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “поступати(ся)” — добровільне відступлення, передача своїх прав, майна або переваг комусь іншому, часто з етичних, моральних або тактичних міркувань.
2. (У праві) Спеціальна юридична дія або угода, за якою одна особа (цедент) передає іншій особі (цесіонарію) своє вимогове право до требої особи (боржника).
3. (Застаріле) Поведінка, вчинок, спосіб дій; те саме, що вчинок або поступок.
Приклад 1:
Мені таке поступовання січовиків вдавалось нераціональним і непрактичним. Я силувавсь впевнити їх, що сама по собі ідея панславізму не противна українству, котре, власне, і почалося як серйозний рух федерально-демократичним і гуситським панславізмом Костомарова й Шевченка («Посланіє до Шафарика»), і що українці замість того, щоб віддалятись від слов’ян, мусять при всякій пригоді сходитися з ними, щоб маніфестувати, власне, той панславізм, котрий безпремінно мусить знайти собі більшу симпатію в молодіжі слов’янській, ніж раєвщина.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Приклад 2:
Таке поступовання може стати на перепоні усякій поєдинчій ініціативі; з такого поступовання міг би повстати розбрат, коли б з другого боку не знайшлося досить патріотизму і тверезого погляду, — розбрат, против котрого ми не можемо заздалегідь не протестувати усіма нашими силами, узнаючи його згубним у будущині як для головної цілі, так і для реалізації тих же поступових засад, котрі виголошує «Одкритий лист». Стоїмо далеко від поля боротьби; за діяльність народної партії у Галичині ніхто на нас вини не покладе; ультрамонтанством і конкордатом нам, належачим до восточної церкви, ніхто дорікати не може.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”