пост

1. Релігійний обряд, що полягає у тимчасовій відмові від певної їжі (зазвичай м’ясної, молочної, іноді рибної) та інших задоволень з метою духовного очищення, покаяння або підготовки до свята.

2. Період часу, протягом якого дотримуються такого обмеження у харчуванні та поведінці (наприклад, Великий пост, Петрів піст).

3. У переносному значенні — будь-яке добровільне або вимушене обмеження у їжі, утримання від чого-небудь.

4. Військова або поліцейська посада, варта, а також місце її розташування (наприклад, сторожовий пост).

5. Посада, службове становище, особливо високе (наприклад, обіймати відповідальний пост).

6. Установа або її відділення для оперативного виконання певних функцій (наприклад, командний пост, поштовий пост).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тема семінару: «Пост-карнавальне безглуздья світу: що на обрії?» Якщо Ви готові є засвідчити Вашу заінтересованість у пойменованому вижче семінарі, то просимо ухильно прибути до Венеції не пізніше 5 березня р. б. і виступити зі Словом на одну з окреслених нище тем (об’ємність Вашого відчиту не мусить перевершувати 7-8 сторін машинопису компутерального). Це може бути тема смерти в украній- ській культурі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
– Та пост­ри­вай­те, пост­ри­вай­те, па­пи кар­ма­зи­ни,- гук­нув один товс­то­пи­кий синьокап­тан­нпк,- швид­ко ми вам хвос­та вкру­ти­мо! Не дов­го гор­ду­ва­ти­ме­те на­ми!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 3:
(я ще слу­жив то­дi у ко­ле­гiї i вчивсь скла­ди пи­са­ти, бо був ще хлоп’я по дев’ятнад­ця­то­му го­ду) – пи­сар­ча­та узя­ли та й спи­са­ли та­ку бу­ма­гу, щоб суд­де­вi у чен­цi пост­риг­тись, а йо­го жiн­ку вiд­да­ти за­мiж за па­на обоз­но­го, що з нею бу­ло час­тенько у лi­сок за гу­ба­ми хо­ди­ли. Ну, та й по­ло­жи­ли той лист пе­ред суд­дею; тiльки та­ки що ввiй­шов, сiв, по­ба­чив той лист, по­тяг до се­бе, пе­рех­рес­тивсь та й ка­же: “Щоб не­дов­го мо­ри­ти!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Частина мови: іменник (однина) |