АНУМАНА, невідм., жін. р. 1. У давньоіндійській філософії (ньяя, вайшешика) — один із чотирьох або двох способів отримання достовірного знання (прамана), що полягає у висновку на основі сприйняття та попереднього знання; логічний висновок, умовивід.
2. У буддизмі — термін, що позначає непряме сприйняття або знання, отримане через логічне міркування, на відміну від безпосереднього чуттєвого досвіду (пратьякша).