Значення
-
Історичний термін, що позначає суспільний стан (станову групу) в Україні XVI–XVIII століть, до якого належали вільні міщани та селяни, що несли різні повинності на користь держави (Речі Посполитої) та місцевої шляхти; простолюд, поспільство.
-
У широкому вживанні — народ, прості люди, переважно селянство, як суспільна верства; народні маси.
-
(рідк.) Збірність, спільність людей; громада.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посполиця, р. посполиці, д. посполиці, з. посполицю, о. посполицею, м. посполиці, к. посполице