1. (істор.) Представник простого народу, переважно селянства, у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який не належав до шляхетського стану; простолюдин.
2. (перен., заст.) Звичайна, рядова людина без особливих привілеїв або високого соціального статусу; простак.
3. (у складі власної назви) Частина історичної назви “Річ Посполита” (пол. Rzeczpospolita), що позначала державу з республіканською формою правління шляхти, зокрема федеративну державу Польщі та Литви (Реч Посполита Обох Народів).