Значення
-
АПЕЙРО́Н, іменник, чоловічий рід.
-
1. У давньогрецькій філософії (зокрема, в ученні Анаксімандра) — безмежне, безкінечне, невизначене першоджерело всього сущого, з якого виникають усі речі та в яке вони зникають.
-
2.філос. Поняття, що позначає щось безмежне в просторі та часі, не підвладне кількісному виміру або якісному визначенню; першооснова буття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. апейрон, р. апейрона, д. апейронові, з. апейрона, о. апейроном, м. апейроні, к. апейроне