АПЕЙРО́Н, іменник, чоловічий рід.
1. У давньогрецькій філософії (зокрема, в ученні Анаксімандра) — безмежне, безкінечне, невизначене першоджерело всього сущого, з якого виникають усі речі та в яке вони зникають.
2. філос. Поняття, що позначає щось безмежне в просторі та часі, не підвладне кількісному виміру або якісному визначенню; першооснова буття.