апекс

А́ПЕКС, -а, чол.

1. Астр. Точка небесної сфери, у напрямку до якої рухається Сонячна система відносно інших зір; протилежна точка називається антиапексом.

2. Біол. Верхівка, кінчик органа або частини тіла рослини чи тварини (наприклад, верхівка кореня, стебла, легені, зуба).

3. Лінгв. Надрядковий діакритичний знак у вигляді риски або крапки, що вживається в деяких системах письма для позначення довготи голосного, наголосу або інших фонетичних особливостей.

Приклади вживання

Приклад 1:
У вересні минулого року ми з Апекс уперше побували всередині театру «Ля Феніче». Уся ця внутрішня розкіш, це золото, ці мальовила, ці різьблені аркади, інкрустовані ложі й балкони, — все це Апекс визнала надто старомодним і нав’язливим.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |