Древослів

Словник Української Мови

покропивниця

[pokropɪʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

(заст.) Невелика посудина з носиком для поливання кропилом, яка використовується в християнському обряді окроплення святою водою; кропильниця.
(діал.) Рослина з родини зонтичних, що використовується як приправа або ліки; кропива дика, кріп.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. покропивниця, р. покропивниці, д. покропивниці, з. покропивницю, о. покропивницею, м. покропивниці, к. покропивнице

Більше записів