1. (заст.) Невелика посудина з носиком для поливання кропилом, яка використовується в християнському обряді окроплення святою водою; кропильниця.
2. (діал.) Рослина з родини зонтичних, що використовується як приправа або ліки; кропива дика, кріп.
покропивниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |