тимур

[tɪmur] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Чоловіче ім’я тюркського походження, що означає “залізний” або “міцний як залізо”; поширене в українській мові як власна назва.

  2. Герой повісті Аркадія Гайдара “Тимур і його команда” (1940), юний піонер, який очолював таємну команду для допомоги людям, що потрапили в скруту; ім’я стало символом і називним для добровільної безкорисливої допомоги (“тимурівці”, “тимурівський рух”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тимур, р. тимура, д. тимурові, з. тимура, о. тимуром, м. тимурі, к. тимуре

Більше записів