поклеп

1. Наклеп, обмовлення, поширення неправдивих відомостей, які ганьблять честь і гідність людини, підривають її репутацію.

2. У праві: публічне поширення завідомо неправдивих відомостей, що образують честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, яке є кримінальним правопорушенням (згідно зі статтею Кримінального кодексу України).

Приклади вживання

Приклад 1:
Знаю ж я вашу вдачу: ви, як кого любите, то ідеалізуєте без краю, а нелюбу правду вважаєте за поклеп!.. — Ба ні, Ганно Володимирівно!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |