нарив

[nɑrɪʋ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Місцеве гнійне запалення тканин з утворенням порожнини, що виникає внаслідок інфекції; абсцес.

  2. (у переносному значенні) Накопичення, скупчення чогось негативного, небезпечного, що загрожує вибухом, різким проявом (наприклад, почуттів, суперечностей, соціальної напруги).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нарив, р. нариву, д. наривові, з. нарив, о. наривом, м. нариві, к. нариве

Більше записів