накопичення

[nɑkopɪt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дія за значенням накопичувати, накопичуватися та накопичити, накопичитися; збільшення кількості, обсягу чого-небудь унаслідок поступового додавання, збирання.

  2. Те, що накопичене; сукупність зібраних, нагромаджених предметів, речовин, відомостей тощо.

  3. екон. Частина національного доходу, яка використовується для розширення виробництва, створення резервів, розвитку невиробничої сфери.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. накопичення, р. накопичення, д. накопиченню, з. накопичення, о. накопиченням, м. накопиченні, к. накопичення

Більше записів