Погуркотітися — дієслово, утворене від звуконаслідувального «гуркотіти» з додаванням префікса «по-» та постфікса «-ся». Вживається в розмовній мові для позначення короткочасної, не надто інтенсивної дії, пов’язаної з гуркотом, гуркотінням, часто внаслідок пересування або падіння предметів. Може вказувати на процес, де джерелом звуку є сам суб’єкт дії або його зусилля.
1. Деякий час поспішно, з гуркотом пересуватися, переміщатися (зазвичай про щось важке або грубе). Наприклад: «Вантажівка погуркотілася по бруківці та затихла».
2. Деякий час створювати гуркіт, дзенькіт, брязкіт (наприклад, речей у скрині, посуду). Наприклад: «Скриня погуркотілася на возі, поки її не закріпили».
3. Розмовне, переносне значення: клопотатися, метушитися, виконувати щось із шумом, гамором. Наприклад: «Погуркотілися трохи на кухні — і ось уже сніданок на столі».