навалом

1. Велика кількість чого-небудь, нагромаджена безладно, купою; навал.

Приклади вживання

Приклад 1:
Навалом сипавши непотріб, засипав, сам не знав коли, мечі, шоломи, арфи, котрі твоєю славою були! Чи стали люди твої ниці, чи вже якась на них мана, що ти засипав ті гробниці, що ти забув ті письмена?!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |