Словник Української Мови
Буква
1. (у географії, топонімії) Власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.
2. (застаріле, діалектне) Насипна дорога, гать, насип через болотисту місцевість.
3. (у техніці, будівництві) Спосіб зберігання або укладання сипучих матеріалів (зерна, піску, вугілля тощо) вільною купою, без тари.
Приклад 1:
Над насипом почалась стрілянина. І, ніби на знак протесту, хтось ошаліло викидав з вікна експресу все, що трапилося під руку: подушку, калоші, грамофонну плиту, простирадло, жмут грошей… Підхоплені вітром, летіли вони і крутились над поїздом, наче голуби на Іордані, розполохані стріляниною.
— Невідомий автор, “Tigrolovi”