1. Властивий погромникам, характерний для погромів або погромників; такий, що здійснює погром або до нього закликає.
2. (Переносно) Такий, що спрямований на грубе, нищівне руйнування чогось, насильницьке знищення.
погромницький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Знаю тільки, що він навідріз відмовився підписати якийсь черговий погромницький пашквіль на молодих, котрий йому пропонували освятити своїм підписом. Пізніше, вже після смерти Павла Григоровича, його дружина розповідала мені, що він дуже хвилювався за мене і навіть нахвалявся грізно потелефонувати Шамоті, якщо той наважиться звільнити мене з інституту (ну й ненавидів він цього душителя літератури!).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикментик () |