1. Дієприкметник пасивного минулого часу до дієслова «навернути»; якого навернули, примусили змінити напрямок руху, повернути кудись.
2. Якого навернули до якоїсь віри, переконань, способу життя; навернений.
навернутий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |