Древослів

Словник Української Мови

навернутий

[nɑʋɛrnutɪj] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Дієприкметник пасивного минулого часу до дієслова «навернути»; якого навернули, примусили змінити напрямок руху, повернути кудись.

  2. Якого навернули до якоїсь віри, переконань, способу життя; навернений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. навернутий, р. навернутого, д. навернутому, з. навернутого, о. навернутим, м. навернутім, к. навернутий

Більше записів