1. Учасник погрому — масових насильницьких дій, спрямованих проти певної групи населення, їхнього майна, культових або громадських будівель.
2. Той, хто влаштовує розгром, руйнування чогось; той, хто нищить, псує щось.
погромник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І головний погромник — ректор університету Швець. Сам власноручно, не дочекавшись висновків комісії, якимось молотком трощив ідеологічно шкідливий вітраж.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |