Приклад 1:
Щастям для себе вважаю навернення в останні роки до своєї «сродної» теми — епістолярно-мемуарної, участь у видавничій роботі, передусім у здійсненні ініційованого Валерієм Шевчуком і Романом Корогодським видавничого проекту «Українська модерна література» — оприлюднення напівзабутих, а то й зовсім невідомих скарбів українського слова і думки — знаків духовної зрілости й мистецької самобутности їх (доробок Ю. Шевельова, Ю. Луцького, С. Гординського, праці З. Ґеник-Березовської, М. Павлишина тощо). Виступи на вечорах і по радіо з осмисленням гідного місця в нашій культурі своїх колеґ і друзів шістдесятників, — то моя лепта у правдиву — всупереч як тенденціям славослов’я, так і намаганню заперечити значення цього феномену — освітлену зсередини картину духовного життя і культурного самовизначення України другої половини XX ст.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Так, готуючи до друку епістолярій Вячеслава Чорновола, я знайшла в його листах початку 80-х із заслання характерні міркування про потребу навернення до релігії. У листі до дружини А. Пашко (29.05.1983) він писав: «Кажеш, навіщо ті пошуки нової релігії тим, хто мусить мостити дорогу в царство духу тільки із зламків псевдовіри й псевдоморалі, які в’їлися у плоть і кров і легко зі своїх обіймів не випускають?
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 3:
Давня Грузія змальовується її історіографією (хроніки «Навернення Картлі» та «Оповіді про царів Картлі»), Загалом же джерельна база з історії Урарту та Закавказзя не вирізняється багатством інформації, тим паче цілком достовірної. Землероби та скотарі ще в V— Утворення Банського [у тис ло н а обжили долини царства рік Кура та Аракс.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
