**навкучати**, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Те саме, що набриднути кому-небудь частими проханнями, наріканнями, розмовами тощо; надокучити, набриднути.
навкучати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
**навкучати**, -аю, -аєш, док., перех., рідко. Те саме, що набриднути кому-небудь частими проханнями, наріканнями, розмовами тощо; надокучити, набриднути.
Відсутні