1. Який має видиму горбатість, злегка зігнутий, з випинанням на спині (про спину, хребет тощо).
2. Який має горб, став горбатим (про людину, тварину).
3. Переносно: зігнутий, викривлений, що нагадує форму горба (про предмети, поверхні).
погорбатілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тугий небокрай, погорбатілий з люті гірких дорікань. О піддайся покуті самотності!
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |