фізик

1. Фахівець у галузі фізики; науковець, що вивчає фізику.

2. Розмовне скорочення від “фізичний факультет” (навчальний заклад або його приміщення). Наприклад: “Вчився на фізику”.

3. Розмовне скорочення від “фізика” як навчальний предмет. Наприклад: “Готуватися до фізику”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |