накопчений

Дієприкметник пасивного минулого часу до *накоптити*.

1. Який набув кольору, запаху або смаку внаслідок коптіння; підданий коптінню. *Накопчене сало.*

2. Який утворився, осів на поверхні чогось унаслідок кіптяви, диму; закопчений, задимлений. *Накопчена стеля.*

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |