накопчений

[nɑkopt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Дієприкметник пасивного минулого часу до *накоптити*.

  2. Який набув кольору, запаху або смаку внаслідок коптіння; підданий коптінню. *Накопчене сало.*

  3. Який утворився, осів на поверхні чогось унаслідок кіптяви, диму; закопчений, задимлений. *Накопчена стеля.*

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. накопчений, р. накопченого, д. накопченому, з. накопченого, о. накопченим, м. накопченім

Більше записів