погасати

1. Поступово припиняти горіння, переставати світитися або тліти (про вогонь, світло тощо).

2. Ставати менш яскравим, інтенсивним; блякнути, тьмяніти (про колір, блиск).

3. Перен. Поступово слабшати, затихати, втрачати силу, активність, життєвість (про почуття, явища, процеси).

4. Перен. Про людину: втрачати життєві сили, енергію; вгамуватися, заспокоюватися після сильних емоцій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бачив, що він остаточно погасає, хоч раніше йому не раз здавалося, що далі вже нікуди й погасати. Коли він глянув у люстро в голярні, куди його повели одного даю голити й де було справжнє люстро, він не впізнав себе.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: дієслово () |