1. Прибічники федералізму як політичної системи, що передбачає об’єднання держав чи територій у федерацію з делегуванням частини суверенних прав центральній владі та збереженням певної самостійності за її суб’єктами.
2. Представники політичної течії або члени політичної партії, що виступають за впровадження або збереження федеративного устрою держави.
3. (Іст.) У період Української революції 1917–1921 років — представники політичного напряму, які підтримували ідею федеративного союзу України з іншими державами (наприклад, з Росією), на противагу прихильникам повної незалежності (самостійникам).