1. Форма державного устрою, при якій окремі територіальні одиниці (штати, землі, республіки тощо) мають певну політичну та економічну самостійність, але входять до складу єдиної держави з загальним урядом, конституцією та зовнішньою політикою.
2. Об’єднання, союз окремих організацій, товариств або держав для досягнення спільних цілей (наприклад, спортивна федерація, професійна федерація).
3. Власна назва конкретної держави, що має таку форму устрою (наприклад, Федеративна Республіка Німеччина, Російська Федерація).