1. Дія за значенням дієслова “подзвякувати” — короткий, дзвінкий звук, що виникає від удару металевих предметів або дзвіночків.
2. Окремий, зазвичай негучний, дзвінкий звук, що лунає від зіткнення металевих речей (наприклад, монет, ключів, посуду).
подзвякування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чути вже м’який, повільний тупіт копит і подзвякування чогось металічного. Буботіння розмови.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |