1. Видавати короткі, дзвінкі, металеві звуки, що лунають при ударі або зіткненні предметів із скла, металу тощо; дзвеніти, брязкати.
2. Перен. говорити щось голосно, різко або з іронією, уїдливо; ляскати, цокати.
Словник Української Мови
Буква
1. Видавати короткі, дзвінкі, металеві звуки, що лунають при ударі або зіткненні предметів із скла, металу тощо; дзвеніти, брязкати.
2. Перен. говорити щось голосно, різко або з іронією, уїдливо; ляскати, цокати.
Відсутні