Значення
-
НАВІД, -воду, чол.
-
1.військ. Спосіб ведення вогню з артилерійської зброї, за якого гармата, міномет тощо наводиться безпосередньо на ціль, що видно неозброєним оком; пряме наведення. Протилежне — закрита вогнева позиція.
-
2.військ., спец. Дія за значенням наводити, навести (зброю, прилад) на ціль. Здійснити навід.
-
3.тех. Спосіб спрямування рухомого об’єкта (ракети, літака, судна) на ціль або в задану точку за допомогою спеціальних систем. Система самонаведення. Радіолокаційний навід.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. навід, р. наводу, д. наводові, з. навід, о. наводом, м. наводі, к. наводе