НАВЕДЕННЯ, -я, сер. 1. Дія за значенням навести, наводити 1–5, 7, 8. Наведення довідок. Наведення прикладів. Наведення глянцю. Наведення марафету.
2. спец. Спрямування рухомої системи (зброї, приладу, антени тощо) на ціль або в заданому напрямку. Система наведення. Наведення ракети на ціль. Автоматичне наведення.
3. фіз. Збудження електричного струму або електрорушійної сили в провіднику під дією змінного магнітного поля; індукція. Наведення струму в котушці.