наводити

Приклад 1:
Наприкінці 1980-х Зіна взялася серйозно наводити лад у своєму багатющому архіві, готувала до друку невідомі твори Олеся, його листи, встигла надіслати одну публікацію до журналу «Слово і час», збиралася виступати на ювілейній конференції, присвяченій Лесі Українці, в Луцьку зі спогадами про Оксану Косач-Шимановську, та цим планам і задумам не судилося здійснитися. Затишна оселя Березовських, де у передпокої можна було поправити зачіску перед великим старовинним люстром, що належало колись Оксані Косач, а в кабінеті вигідно всістися у фотель родини Горбачевських, де майже ввесь життєвий простір двох великих кімнат заповнювали книжки (серед них можна було знайти чи не все найкраще, видане як на великій Україні, так і в діаспорі), — була справжнім культурним постпредством України у Чехословаччині, Українським домом.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
А нудний — синонім того самого, що й докучний… Піти, щоб на них наводити нудоту, а собі завдавати жалю вічною наочною згадкою про те, що минуло й не вернеться? Та вже ж і Данте каже, що то одна з найгірших мук — ricordare la felicita nella miseria[65]… їм скука, мені — жаль, гарна перспектива!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
— хоча звучало як погроза, засмiялася хрипко, таки не ймучи вiри: “Слухай, менi що — рекет на тебе наводити?” — але вiн уже поклав трубку — молодець боєць, душка‑пупсик!
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”