Значення
-
НАВО́ДИТИ (НАВЕСТИ́), дієслово, недоконаного та доконаного виду.
-
1. Спрямовувати, скеровувати кого-, що-небудь у певному напрямку, до певної мети або об’єкта. Наводити гармату на ціль. Навести бінокль на обрій.
-
2. Вказувати шлях, допомагаючи комусь знайти дорогу; приводити до когось, чогось. Наводити туристів на джерело. Навести слідчих на слід злочинця.
-
3. Викликати, спричиняти певний стан, почуття, думку. Наводити жах. Наводити на роздуми. Навести смуток.
-
4. Надавати чому-небудь певного вигляду, властивості; робити гострим, блискучим тощо. Наводити глянець. Навести лак на поверхню. Наводити гостроту на лезо.
-
5. Називати, подавати якісь факти, докази, цитати, приклади для підтвердження або пояснення. Наводити приклад. Навести цитату з класика. Навести переконливі аргументи.
-
6. Установлювати, налагоджувати (зв’язок, контакт). Навести мости. Навести телефонну лінію. Навести довідку.
-
7. Розм. Робити прибирання, упорядковувати, надаючи охайного вигляду. Наводити лад у хаті. Навести порядок на столі.
Правопис та відмінювання
я наводжу, ти наводиш, він наводить, ми наводимо, ви наводите, вони наводять