подимне

1. Історичний податок у Великому князівстві Литовському та на українських землях Речі Посполитої, який справлявся з кожного дима (тобто окремого господарства, курної хати) і був одним із основних прямих податків.

2. У широкому розумінні — будь-який податок або збір, що стягувався з дима (двору, домогосподарства) як одиниці оподаткування в середньовіччі та ранній новий час.

Приклади вживання слова:

подимне

Приклад 1:
Як амуницю спорядили І насушили сухарів, На сало кабанів набили, Взяли подимне од дворів; Як підсусідків розписали І виборних поназначали, Хто тяглий, кінний, хто же піш, За себе хто, хто на підставу, В якеє військо, сотню, лаву, Порядок як завівсь незгірш: Тогді ну військо муштровати, Учить мушкетний артикул, Вперед як ногу викидати, Ушкварить як на калавур. Коли пішком-то марш шульгою, Коли верхом – гляди ж, правою, Щоб шкапа скочила вперед.
— Самчук Улас, “Марія”