недоконаний
[nɛdokonɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не досяг завершення, кінця; незавершений, недовершений.
-
лінгв. Стосується виду дієслова, що означає дію в її перебігу, триванні або повторюваності, без вказівки на її завершеність чи результат; протилежне доконаний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. недоконаний, р. недоконаного, д. недоконаному, з. недоконаного, о. недоконаним, м. недоконанім