1. Який не досяг завершення, кінця; незавершений, недовершений.
2. лінгв. Стосується виду дієслова, що означає дію в її перебігу, триванні або повторюваності, без вказівки на її завершеність чи результат; протилежне доконаний.
недоконаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |