1. (розм.) Зникнути, пропасти безвісти, залишитися невідомим (про місце перебування когось або чогось).
2. (перен., розм.) Витратитися, закінчитися (про ресурси, гроші тощо).
3. (заст.) Поділитися, розділитися на частини; статися, трапитися.
подітися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розмова, дотепна й змістовна, одверта і про наболіле — не треба вибирати слів, прикидатися, відчуваєш, як у тебе вливається нова інформація, з якою звіряєш свої думки, — і виходиш звідси інтелектуально збагачений, скидаєш баласт офіціозу, умовностей, що від них у щоденному «неірпінському» житті нікуди не подітися. А на столі у вітальні ціле багатство — купи книжкових новинок: щойно видані збірки поезій і перекладів з автографами авторів, нова філософська монографія, рідкісний альбом художника, якийсь букіністичний раритет, запаморочливий витвір Чеського клубу любителів поезії, видання з діаспори — їх везли й надсилали господареві всіма можливими (і неможливими) шляхами з усіх куточків світу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: дієслово () |