нагрівальник

НАГРІВА́ЛЬНИК, -а, чол. 1. Пристрій, апарат або елемент обладнання, призначений для нагрівання чого-небудь (рідини, газу, твердого тіла) шляхом перетворення електричної, хімічної або іншої енергії на теплову. Електричний нагрівальник води.

2. спец. Робітник, який обслуговує нагрівальні агрегати, печі або здійснює процес нагрівання матеріалів чи деталей у виробництві. Нагрівальник металу на прокатному стані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |