побутуючий
[pobutujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про явища, звичаї, традиції тощо) Такий, що існує, поширений, перебуває у вжитку в певному середовищі або в певний час.
-
(про слова, вирази, мовні форми) Такий, що вживається, функціонує в повсякденному мовленні, у мовній практиці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побутуючий, р. побутуючого, д. побутуючому, з. побутуючого, о. побутуючим, м. побутуючім