побутуючий

1. (про явища, звичаї, традиції тощо) Такий, що існує, поширений, перебуває у вжитку в певному середовищі або в певний час.

2. (про слова, вирази, мовні форми) Такий, що вживається, функціонує в повсякденному мовленні, у мовній практиці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |