повсякдення

1. Щоденне, звичайне життя з його буденними справами, турботами, побутом; повсякденна дійсність, буденність.

2. (у філософії) Сукупність звичних, рутинних процесів, явищ та взаємин, що формують основу людського існування в соціумі; звичайний життєвий досвід, що протиставляється світу високих ідей чи екстраординарних подій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Є погибельність долі і сірість її повсякдення, Ти насправді не знаєш, що я вже тебе зачала. «Усе одно з тобою ми — усе…» Усе одно з тобою ми — усе.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |