Значення
-
Священна заборона на певні дії, слова, предмети або їжу, що виходить з релігійних вірувань, магічних уявлень або суспільних норм у первісних суспільствах.
-
Загальна суспільна або групова заборона, що категорично обмежує або забороняє обговорення, згадування чи використання чогось через встановлені традиції, моральні норми або сором.
-
Позначення самого явища, предмета або дії, на яке накладено таку заборону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. табу, р. табу, д. табу, з. табу, о. табу, м. табу, к. табу