Значення
-
**НЕВПОКІ́Й**, -ко́ю, чол. Стан тривоги, неспокою, внутрішнього хвилювання; відсутність спокою, душевної рівноваги. Викликати невпокій. Жити в невпокої.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невпокій, р. невпокою, д. невпокоєві, з. невпокій, о. невпокоєм, м. невпокоєві, к. невпокою