побритий
[pobrɪtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що піддався бриттю; з волоссям, що було збрито за допомогою бритви.
-
У значенні прикметника: такий, що має гладко виголену поверхню (наприклад, обличчя, підборіддя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. побритий, р. побритого, д. побритому, з. побритого, о. побритим, м. побритім