Словник Української Мови
Буква
1. (порівняльний ступінь від прикметника «великий» та прислівника «багато») У більшій кількості, у більшому розмірі, обсязі чи ступені; більше.
2. (розмовне) Дещо більше, трохи більше; часто вживається для позначення невизначеної, але достатньої кількості.
Приклад 1:
Поки шаги охранніка наближали його до розриву з мі ром чистих фантазій, він намагався виловить з них побільше судь боносних знаків. Бо мальчік, хоть і був юний годами, проте вже знав, шо в житті кожної людини трапляюцця знаки, ігнорація кото рих призводить частіше за все до мощних побоїв анонімного ха рактєра.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Натомість Дімер, ко торий за словом у карман не ліз, заявив, що «німецькі шахмати насквозь просякнуті духом гомосексуалізма», і закликав світо ву громадськість не слухати етіх пєдіков, а лучше присвятить побільше вніманія вивченню удосконаленого ним безсмертного гамбіта Блекмара, який відтоді заново увалився в історію под ті тулом «гамбіт Блекмара-Дімера», шо вже свідчить про заслуги яросного тевтонця. Собствінно, покращення состояло в тому, шо Дімер запропонував перед подставою на f3 вогнать в ігру ферзе вого каня: I.d2-d4 d7-d5 2. е2-е4 d5xe4 3.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”