невичерпний
[nɛʋɪt͡ʃɛrpnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не може бути вичерпаний, витрачений до кінця; неосяжний, невичерпаний.
-
Перен. Надзвичайно багатий на щось, що постійно проявляється; невтомний, невиснажний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невичерпний, р. невичерпного, д. невичерпному, з. невичерпного, о. невичерпним, м. невичерпнім