1. Такий, що не може бути вичерпаний, витрачений до кінця; неосяжний, невичерпаний.
2. Перен. Надзвичайно багатий на щось, що постійно проявляється; невтомний, невиснажний.
невичерпний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Роман Ліни Костенко невичерпний своїм змістом, багатством поетичних тем, філософсько-моральних колізій, загальнолюдською та національною проблематикою. Серед тем, що звучать у романі «Маруся Чурай», насамперед варто вирізнити тему нелегкої, але й високої водночас, місії митця та його слова в житті й долі українського народу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |