невичерпаність

[nɛʋɪt͡ʃɛrpɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “невичерпний“: така якість об’єкта, яку неможливо виснажити, витратити повністю або охопити розумом; невиснажність, безмежність.

  2. У філософському та художньому контексті — характеристика явища, образу чи ідеї, що містить у собі безліч аспектів, глибинних смислів або можливостей для інтерпретації, які не можуть бути повністю вичерпані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. невичерпаність, р. невичерпаності, д. невичерпаності, з. невичерпаність, о. невичерпаністю, м. невичерпаності, к. невичерпаносте

Більше записів