невичерпаність

Властивість за значенням прикметника “невичерпний“: така якість об’єкта, яку неможливо виснажити, витратити повністю або охопити розумом; невиснажність, безмежність.

У філософському та художньому контексті — характеристика явища, образу чи ідеї, що містить у собі безліч аспектів, глибинних смислів або можливостей для інтерпретації, які не можуть бути повністю вичерпані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |