1. Прислівник, що означає спосіб дії, властивий італійцям, характерний для Італії або її культури; так, як це роблять в Італії.
2. Мовний прислівник, що вказує на використання італійської мови в процесі мовлення, читання, написання тощо.
по-італійськи
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
По-італійськи. Вона знає італійську.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Перевірити, чи правда, що «carnavale» по-італійськи «прощай, м’ясо». * * * Зима в Баварії подібна на будь-яку інакшу зиму, коли, блукаючи зосібна, шукаєш панну, ніби риму, чи — навпаки — шукаєш риму, як відгомін якоїсь вістки, ясної звістки бо панни тут не знають стриму і всі пішли в антифашистки.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Походження макаронів (по-італійськи – pasta) – достовірно невідомо. Деякі кажуть, що їх “винайшли” у Китаї, а до Італії їх привіз Марко Поло у ХІІІ ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: t.d. () |