1. Роздробити, подрібнити щось тверде у ступці або подібним способом, перетворюючи на дрібні частинки або порошок.
2. (Переносно) Сильно побити, піддати фізичному насильству.
потовкти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розпосочити — потовкти, розтрощити; побити («на винне яблуко бих розпосочив»). Розпукатись — розчахнутись («камінь, та й розпук би си із жєлю»); «розпукалася від кашлю» — кашляла, мало не луснула.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |