Словник Української Мови
Буква
1. Викидати з рота слину або інші рідини, зазвичай з відразою або як прояв неповаги.
2. Перен., розм. Різко відмовлятися від чогось, зневажливо відкидати щось пропоноване.
3. (на когось, на щось) Не звертати уваги, зневажати когось або щось, ставитися з презирством.
Приклад 1:
То що ти собі думаєш, таке обірване і ніяке, як оце, що плює перед дзвіницею, і не знати, де йому пуп рубали, може бути май ліпше чи добріше, як румунський жандарм чи учений дідич Ти собі годен надумати, що хтось з постерунку міг би плюватися перед церкви! А ти питаєш, чого я хлипаю… Ой, чує моє серце, це нам так не минеться.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”