1. Властивість або стан того, що є плутаним, заплутаним; наявність безладу, неясності, складності у чомусь.
2. Нечіткість, невиразність думок, почуттів або висловлювань; стан розгубленості, нерішучості.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан того, що є плутаним, заплутаним; наявність безладу, неясності, складності у чомусь.
2. Нечіткість, невиразність думок, почуттів або висловлювань; стан розгубленості, нерішучості.
Приклад 1:
І саме через плутаність тексту й появу невідомого міста була випущена перша частина повідомлення у житії з Па- терика. Втім, не можемо наполягати на такому припущенні, оскільки у Печер- ському (див.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”